До 357 н. Хвиля гладіаторської гри знову захлеснула всю імперію. У той же рік імператор Костянтин II видав військовий указ, заборонний солдатам брати яку-небудь участь в гладіаторській грі – навіть як стражники. Безумовно, несхвалення гри з боку влади посилювалося, однак, відомо, що вони продовжували своє існування. У епоху розквіту гладіаторської гри існувало чітке розділення учасників змагань, що визначалося саме національними традиціями. Фракийци оберігали особу простим відкритим шоломом з нащечниками, тримали в руках невеликий круглий щит, а билися коротким мечем з покривленим лезом. Самнити виділялися пишними султанами на шоломах і тримали прямі короткі мечі в руці, захищеною панцирной рукавичкою.
Первісно гладіаторські бої являли собою відозмінений обряд людських жертвоприношень під час поховального обряду і влаштовувалися родичами померлого. Так, перші ігри, що проходили в Римі були влаштовані на честь померлого Марка Емілія Лепіда його синами. У 89 почалися війни з понтійським царем Мітрідатом VI, що загрожував римському пануванню на Сході. Сенат доручив ведення війни Суллі, але народне зібрання висунуло кандидатуру Марія. Боротьба навколо цього питання привела до того, що Сулла направив ту, що готувалася до походу на схід армію проти самого Риму.
До наших днів зберігся і працює підземний канал завдовжки один кілометр, який відводить у Тибр води з болота. Він викладений кам’яними плитами і такий великий, що всередині по ньому може https://opencity.com.ua/ вільно проїхати віз, навантажений сіном. Ромул і Рем вирішили заснувати місто, але не могли домовитися, де саме його збудувати і хто в ньому правитиме. Під час сварки Ромул убив Рема.
У нобілітету опинилася вся повнота державної влади. Представниками нобілітету займали вищі посади в республіці і сенаті. Основу могутності нобілітету становили його багатства, джерелом яких були земельна власність, експлуатація рабів та провінцій. Плебеї другий раз покидають Рим і під цим тиском плебеїв комісією з 10 чоловік були укладені закони та записані на 12 мідних дошках і виставлені на огляд на центральній площі Риму.
При Суллі число преторів збільшилося до восьми, при Цезарі — до шістнадцяти, а за часів Імперії — до вісімнадцяти. У епоху Імперії преторами називалися також вищі посадовці в містах. Незалежними залишилися лише грецькі міста південної Італії (або «Велика Греція»), що призвали на допомогу епірського царя Пірра. Підкорення грецького елементу в Італії було третім етапом в завоюванні Римом Італії. Римський легіон переміг македонську фалангу Пірра, незважаючи на грізних слонів; у 272 р. Здався гарнізон Пірра в Таренті, й узяттям наступного року Регіума закінчилося завоювання римлянами Італії. Бійці, які ставали гладіаторами з примусу, могли з часом отримати свободу.
Вони ходили вулицями в супроводі дванадцяти охоронців- лікторів, які несли в руках символ царської влади — сокиру, вставлену в пучок різок (12 фасцій). Але мій соратник германець Крікс вважав за необхідне вести боротьбу з Римом до переможного кінця й відокремився із загоном від мого війська. Невдовзі його було розбито у битві поблизу Гарганської гори у 72 р. Помститися за смерть Крікса я зміг того ж року у битві під Мутиною, знищивши 20-тисячне військо претора Кассія. Реформа (лат. reformo) — перетворення, що вводиться законодавчим шляхом.
Державний устрій Римської республіки
Справи Ганнібала погіршилися. У середині ІІІ ст. Розпочалася війна між Римом і Карфагеном.
МІТРИДАТОВІ ВІЙНИ
Вага шолома варіюється від 3,8 до 5 кг, що приблизно в два рази вище ваги солдатського шолома. Правда, легіонерам доводилося носити свій шолом на протязі всього дня, а гладіатор одягав його лише перед боєм, який тривав хвилин. Основними противниками гопломахов виступали збройні подібним чином мурміллона або фракійці.
Тут він домовився з піратами, що ті на своїх кораблях перевезуть його товаришів на острів. Та пірати зрадили повсталих. Вони взяли гроші, а перевозити рабів на Сицилію не стали. Спартак повернув назад, але тут шлях йому відрізав Марк Красс.
Почалася жорстока бійка, під час якої Тіберія було вбито (133 р. до н. е.). На престол вступив цар Мітридат VI Євпатор. Він перетворив Понтійське царство на могутню державу, яка викликала страх у римлян. Столицею Мітридата на Боспорі був Пантікапей (нині — місто Керч). І нині в Керчі є гора під назвою Мітридат.